Дитинство – чи не найщасливіший та найважливіший для становлення людини період в житті. Формування світогляду, розуміння добра і зла, фізичний, психологічний, патріотичний, моральний та соціологічний розвиток особистості залежить саме від його дитячих років.
Війна на сході України, на жаль, позбавила багатьох дітей батька та, відповідно, нормального повноцінного розвитку як особистості. Наслідком потрясінь в сім’ї стають замкнутість, депресивність та ворожнечість дітей до соціуму. Держава не справляється з усіма тими викликами та потребами населення, які постали на сьогоднішній день через війну.
Щоб хоч якось виправити цю ситуацію, волонтери та різні благодійні фонди беруть ініціативу в свої руки й намагаються власними силами вирішити нагальні проблеми. Громадська організація «Дім українських традицій» з Будапешту – один з таких патріотично налаштованих колективів, який цьогоріч організував дитячі оздоровчі табори на озері Балатон (Угорщина). Найбільший вклад у цю справу зробили Петро та Любов Фелдеші.
«Ми вирішили взяти під опіку дітей із Закарпаття, чиї батьки загинули, отримали поранення чи брали участь в АТО на сході України» - розповідає Сергій Безкоровайний із «Дому». – Щоб познайомитись із ними, ми ще навесні організували зустріч в Мукачеві із сім’ями військових, на якій передали гуманітарну допомогу з Угорщини й могли поспілкуватись і розповісти мамам дітей про наш проект дитячих таборів «Велике серце» на Балатоні».
Загалом відбулось два тижневі табори: один з 26 травня по 2 червня, наступний – з 9 по 16 вересня. Перший заїзд був експериментальний – окрім дітей в табір були запрошені й вдови закарпатських ато-шників з маленькими (молодшими за 5 років) дітками. Як потім засвідчували й самі жінки – така поїздка, такий відпочинок їм був вкрай необхідний, адже вперше, після втрати чоловіка на війні, вони почали посміхатись, радіти простим речам і насолоджуватись життям.
Програма таборів була побудована так, щоб не лише відволікти дітей від важких думок, пов’язаних із подіями на сході, але й дати можливість їм розвиватись, згуртовуватись, навчатись, знаходити друзів та багато іншого.
У таборі проводились майстер-класи з рукоділля та плетіння, акторської майстерності, циркової акробатики, айкідо, образотворчого мистецтва. До проведення таких занять залучались добровольці, які професійно займаються тим чи іншим видом мистецтва. Цими майстер-класами організатори табору мали на меті навчити дітей новим навичкам, згуртовуючи їх в одну команду.
Малі олімпійські ігри та інші спортивні змагання, які щодня проходили в таборі, дали змогу діткам, змагаючись один з одним, вболівати за нових товаришів та піднімали загальний спортивний дух. Дозвілля організатори теж пропонували активне – до послуг дітей завжди були велосипеди, батут, настільні теніс та футбол, площадка для міні-гольфу, спортивний майданчик з турніками. Разом з тим, діток навчали плавати, веслувати на байдарках, а за їхнім перебуванням у воді постійно наглядав професійний рятувальник.
Крім спортивних ігор, розваг та майстер-класів, організатори потурбувались і про навчальну програму. Екскурсія на півострів Тихонь знаменна тим, що українські дітки дізнались про вагомий вклад їхніх предків у становлення і розвиток Угорської держави. Адже на півострові майже 1000 років тому жили завезені Анастасією Ярославною (донькою Ярослава Мудрого й королевою Угорщини – дружиною короля Андраша) монахи з Києва. Тут же знаходиться й розбудоване нею абатство. Дітки мали змогу побувати і в печерах монахів, і віддати шану Анастасії, сфотографувавшись біля її пам’ятника.
Подорож до Будапешту познайомила юних закарпатців із історією столиці сусідньої їм держави. Екскурсія, яку провели місцеві волонтери, дала змогу поринути в найцікавіші моменти з історії Будапешта та Угорщини загалом, навчила діток бережно ставитись до власної історії і розвивати добросусідські відносини з навколишніми країнами.
Та Будапешт запам’ятається дітям не лише екскурсією містом. Перший заїзд мав змогу побувати в місцевому тропікаріумі, де на території близько 3 тисяч кв. метрів зібрані представники флори та фауни справжніх тропіків. Дітки були в захваті від імітації життя в тропіках, коли за 15 хвилин можна було побувати в тих умовах, в яких живуть справжні мешканці джунглів: вимикалось світло наче наставала ніч, йшов дощ та звірі вели себе наче на волі. Але справжнім незабутнім видовищем для багатьох був величезний 4-метрової глибини акваріум, під яким можна було вільно гуляти й спостерігати за життям морських мешканців, насолоджуючись надзвичайно красивими кораловими рифами.
Другий заїзд закарпатських табірників мав можливість відвідати будапештський зоопарк, який вважається одним з найбільш великих та найбільш повних у Центральній Європі. Протягом майже 3 годин дітки гуляли величезною територією парку, знайомлячись із тваринами, про існування багатьох з яких вони навіть не підозрювали.
Цікавим було те, що по завершенні кожного таборового дня діти збирались разом із вожатими на терасі й мали змогу обговорювати день, що пройшов. Разом з тим, вожаті зачитували анонімні записочки від дітей, які ті протягом дня могли писати й залишати в спеціальній коробочці. А якщо хтось у цей день на території табору забув чи загубив свої речі, то ввечері вони мали можливість «викупити» свій крам, декламуючи віршик, співаючи пісні, танцюючи чи виконуючи якесь бажання інших діток. Така гра і комунікація дозволяла відчувати себе повноцінним та рівним членом суспільства, забуваючи про комплекси та важкі часи.
«Пригадую, як один хлопчик одного вечора соромився виступити, щоб отримати свою річ назад, - розповідає Сергій, - а наступного вечора він уже брав на себе відповідальність за «викуп» речей інших діток. Тим самим, хлопчина позбувся власних комплексів, за що був безмежно вдячний вожатим».
Команда «Дому українських традицій» переконана – всі негаразди й важкі часи можна подолати разом. Коли згуртовуються люди із схожим баченням та заради благої справи – все виходить якнайкраще. А найкраще ми повинні давати дітям. Адже, саме вони розбудовуватимуть Україну, саме на їхні плечі ляже відповідальність за майбутнє нашої держави. І щоб їм вдалось це якомога вдало – ми повинні віддати всю любов і турботу, якої їм бракує. Наша справа - дати дітям правильний поштовх у життя, навчаючи, розвиваючи і показуючи своїм прикладом любов до Батьківщини та навколишніх.
Олексій Ваш
