Довга підготовка – і швидкий перебіг подій, до яких готувались.
6 місяців на те, щоб обдумати і скласти програму, яка буде цікавою для сучасних дітей, підготувати розваги, конкурси, майстер-класи, зібрати подарунки (або виготовити їх своїми руками). І головне, знайти однодумців, які допоможуть зібрати кошти на те, щоб на тиждень прийняти на повне забезпечення 30 дітей з родин героїв, які заплатили своїм життям за вільну Україну.
Коротка історія про те, яким видався цей тиждень для всіх, хто цікавився і слідкував за роботою дитячого табору «Велике Серце - Velence».
30 дітей із Закарпатті і Прикарпаття віком від 7 до 14 років прибули у табір, що розташувався на березі озера Веленце пізнім недільним вечором (24 червня). І часу вистачило лише на знайомство один з одним і порядками у таборі, вечерю, розселення і огляд території. А вже наступний ранок розпочався зарядкою, яка задала настрій на весь подальший день.
Понеділок був присвячений Малим Олімпійським іграм. На початок діти розділились на 6 команд і створили на великих листах паперу командні візитівки. А далі до програми Олімпійських ігор входили:
• боулінг, в якому традиційні кеглі замінили великими пляшками з водою;
• дартс зі змоченими водою губками замість дротиків і великою мішенню на асфальті;
• влучне попадання тенісним м’ячем у тубус, що потребує спритності і того, хто кидає, і того, хто ловить;
• не менш влучне попадання ручним м’ячем у отвори, що вирізані в тканині, яку постійно розвіює вітер;
• переливання води з повного відра у порожнє за допомогою стаканчиків (наче просто, але воду можна було передавати ланцюжком, переливаючи її у стаканчик друга, що сидів у тебе за спиною – і добре, що день був теплим і сонячним);
• турнір з покривального болу (ковробол), настільного тенісу і багато іншого.
І, мабуть, найцікавішим був перший спуск на воду у байдарках і веслування лабіринтами Веленце (для тих, хто ще не знає: озеро отримало свою назву завдяки «каналам» між очеретяними заростями, що дуже схожі на канали Венеції).
Завершився день майстер-класом від Бескоровайної Яни по виготовленню сувенірів за допомогою кавових зерен.
Вівторок – день екскурсій! Вже на 10-ту ранку діти прибули на угорську кіностудію Korda у місті Etyek. Цікаво, що цей знімальний майданчик досить популярний серед голлівудських режисерів, тому діти мали можливість подивитись де і як знімали кіно, яке вони вже бчили. А також побачили, як створюють спецефекти і, навіть, прийняли у тому участь.
Короткий переїзд … і діти вже у центрі Будапешту разом з екскурсоводом Іриною Viv і її синочками. Коротка екскурсія і відвідування Базиліки (найбільшого будапештського собору) з підйомом на купол, висота якого сягає 96 метрів. Пішки вгору, фото з панорамою міста – і пішки вниз. Всі відчували себе героями! Дякуємо Ірині за те, що подарувала дітям цю екскурсію!!!
На цьому історія вівторка не скінчилась. Далі у програмі – обід в італійському ресторані Gustolato Budapest, власники якого Карло і Світлана пригостили дітей смачнючою італійською піцою і домашнім морозивом (дякуємо цій родині за надзвичайний обід, який вони подарували дітям). Та всі межі радості стерлися поряд з фонтаном, в якому всі охочі змогли буквально викупатись. Не зіпсувало настрою навіть те, що повертатись у табір довелось з мінімальною кількістю одягу, так як водій автобусу був проти мокрих сидінь. І на завершення дня – пізньовечірній чемпіонат з настільного футболу. Вболівальників було чутно за декілька кварталів від табору.
Середа – день майстер-класів.
Ви вже, мабуть, бачили на фотографіях, з яким захопленням діти виготовляли своїми руками рудих лисичок і паперових собак разом з майстром своєї справи Ольгою Гречишнюк. Олю, Ваші приїзди у табір протягом декількох літ дарують дітям радість і розширюють їх світобачення. Ви навчаєте дітей творити чудо своїми руками і це дуже важливо у світі, який заполонили комп’ютерні ігри. Сподіваємось, що і дорослими діти будуть пам’ятати Ваші майстер-класи. Дякуємо!
Друга половина дня – це час перевтілень. І допоміг всім у цьому Ігор Вовк – режисер театральної групи «Грай», що вже чотири сезони радує глядачів своїми виставами в Будапешті. Чи думали ви над тим, як актори готуються до виходу на сцену? Як тренують свою пам'ять, як працюють над проявом емоцій? А діти у таборі вже спробували себе у ролі акторів і з великим задоволенням завершили майстер-клас проходом по уявній червоній доріжці, наче найпопулярніші актори кіно і театру (фотографії з фотопроб з реквізитом можна подивитись у альбомі табору). Дякуємо, пане Ігорю, за яскраву роботу з дітьми!
А на завершення дня – басейн і купання досхочу, але не більше години.
Четвер – піратський день – розпочався із захоплення гори у містечку Velence. Шлях був непростим, так як дорогою вгору потрібно було знайти кольорові стрічки, що відповідали кольору команди. Перед виходом з табору всі розподілились на 4 команди мирних мандрівників і 2 команди піратів!
Гору захопили, повернулись у табір – а тут піратські квести, розгадавши які команди отримували прапори країн, про які йшлось у загадках. У кого більше прапорів – той і переможець! Щоб бути першими довелось і обличчям у посудину з водою зануритись, і гору паперу перебрати, аби знайти потрібні букви, і в «крокодила» зіграти, і пазли скласти, і повітряні кульки надути, щоб відразу їх лопнути, і дрібні макарони перебрати, аби знайти всередині них літери, і ще багато чого. Та для мандрівників і піратів то дрібниці. Головне – перемога! А перемогли мирні мандрівники!
І наостанок дня – подорож у Єгипет і створення мумій за допомогою паперу у рулонах, що вийшли досить симпатичними. Плюс купання у басейні (вода в озері була прохолодною), щоб змити єгипетський порох.
П’ятниця розпочалась дощиком та художнім конкурсом. І виявилось, що діти неабияк вправні у цьому. Адже кожна команда отримала ключові слова, які потрібно було вмалювати в загальну картину. Об’єктивно кажучи – дітвора дуже гарно з цим впоралась.
Дощ короткий, а день тільки почався: для хлопців – скаутський день з тренуванням правильного в’язання вузлів, що обов’язково знадобиться у житті; для дівчаток – час, щоб навчитись виготовляти браслети з намистинками і корони зі свіжих квітів і листя. Дякуємо Олександру Ірклієнко, який заїхав у гості, за смачні подаруночки кожному.
А друга половина дня – весела естафета. Якщо ви бачили на фотографіях, що діти колінкують по траві, то це не означає, що вони щось загубили і шукають. Ні. Це один з етапів заключної естафети, яка допомогла додати балів кожному учаснику табору. (Протягом всього тижня діти збирали бали у особистих і командних конкурсах, які змогли використати, відвідавши суботню ярмарку, про яку буде далі).
Вечір п’ятниці видався самим яскравим серед всього тижня. Ми поїхали в угорський родинний цирк Rihter Florian у місті Zamardi. Вже 8 поколінь родини Rihter володіють і працюють на арені цього цирку. Коні, слони, верблюди, зебри – виступи всіх цих тварин захопили увагу дітей. Вправні акробати (двоє з яких – українські хлопці), жонглери і милий клоун – неможливо і на хвилину відірвати очей від арени. А 6 мотоциклістів, що на великій швидкості рухались у металевій кулі, яка при цьому розділялася на 2 частини, остаточно підкорили серця хлопців і, думаю, дівчат. Попкорн і солодка вата тільки підсилювали враження, які переливались сміхом і аплодисментами.
Суботній день видався сонячним і теплим. Тому розпочали його катанням на байдарках. Далі розмалювали і прикрасили цукровими сердечками та намистинами смачне печиво (його з’їли на десерт всі учасники табору в кінці цього дня), підготувались і провели заключний концерт. Всі наші діти дуже талановиті, тому кількість виступаючих збільшувалась впродовж концерту. І це було прекрасно! Кожен отримав диплом на згадку про табір і, нарешті, розпочався ярмарок подарунків. Знаєте, як це не просто, вибрати подарунки для себе і для мами, коли тих подарунків близько трьох сотень. Дякуємо угорській фірмі METEOR, яка допомогла нам з подарунками і чарівним жінкам, що протягом шести місяців у жіночому клубі при Домі Українських Традицій виготовляли подарунки своїми руками. Дитяча радість варта того часу, що ми витратили. ДЯКУЄМО!
Закінчився суботній день величезною таборовою ватрою, яку діти підготували і розпалили самостійно (під пильним наглядом пана Сергія Бескоровайного – це пояснення для мам, які зараз схопились за серце). А також самостійним смаженням ковбасок.
На цьому таборова програма завершилась і в неділю діти вже повернулись в Україну.
Дякуємо пані Ярославі Хортяні за допомогу з вчасним отриманням віз для дітей, яким це було потрібно. Дякуємо Маркусь Аніті, яка зібрала і організувала групу дітей на Закарпатті і весь тиждень була для ним мамою з великим серцем. Дякуємо Синюті Лідії, нашому найкращому дитячому лікарю, яка і скалочку витягне з пальчика, і всю ніч буде поряд з дитиною, якщо тій наснився поганий сон. В оточенні пані Ліди не буває хворих дітей! Дякуємо і за те, що Ви зібрали і організували групу з Прикарпаття. А також дякуємо мамі-помічниці Семанюк Анні і рятівнику на воді Жолобайло Дмитру.
Цей табір неможливий без фінансової підтримки. Дякуємо, насамперед, пану Костянтину Курганову, який взяв на себе основну частку витрат, Дудінські Еріці, Закар Ірині, Нейолову Сергію, Вілім Людмилі, Сабо Олені, Якаб Лесі і родині Ваш Яни. Завдяки вашій фінансовій підтримці діти, які сьогодні досить обмежені у можливостях, отримали гарний відпочинок і наповнились радістю! Можливо, заради цього ми з вами і живемо в Угорщині.
А також дякуємо директору табору Бескоровайній Яні і вожатому, перекладачеві та фотографу табору Бескоровайному Луці. У нас все вийшло!!!
